У війнах не може бути переможців, бо всі в них
переможені тим, що війна – це смерть, яка забирає найдорожче у людини – її життя;
бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжній ад. Можна
побудувати дороги, нові міста, зорати поле і посіяти зерно, підняти господарство.
Але примусити битися серце у мертвої людини – неможливо; залікувати зранену душу, не
залишивши величезного рубцю – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у
бій і втрачаєш друга – не можливо. Закінчилась війна. Багато молодих
воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою
для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять. 2014 рік оголошено Роком учасників бойових дій
на території інших держав, 15лютого цього ж року відзначається 25-а річниця
виведення військ колишнього СРСР з республіки Афганістан. З нагоди цих подій у
Маловодянській школі було організовано і проведено зустрічі з
воїнами-інтернаціоналістами. До гостинних стін нашої школи завітали: Назаренко
Олександр Миколайович, Пастухов Віктор Єрмолайович, Кучеренко Володимир
Миколайович, Полудень Валерій Іванович, Негрун Петро Петрович, Лісіцин
Володимир Олександрович. Учні 5-11 класів підготували цікаві запитання до
гостей, воїни розповідали про своє життя
під час воєнних дій, про устрій та звичаї країн, на території яких їм довелося
виконувати свій інтернаціональний обов’язок, про нестерпні погодні умови в
Афганістані – палюче сонце зранку, спекотливий вітер-афганець, пісок, що не дає
дихати…За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось
повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений Афганістаном, який став
синонімом людського лиха, справжнього пекла. Випробування і дійсно не для
слабкодухих. Школярі із задоволенням знайомилися з армійським альбомом
Кучеренка В.М., вдивляючись в обличчя юнаків, що пізнали гіркоту війни.
Пастухов В.Є. розповідав про нелегку службу в секретних військах на Кубі. За
підтримку народу Куби у боротьбі за їхню незалежність, вдячний народ одним із
перших відгукнувся на Чорнобильське лихо, запросивши дітей-чорнобильців на
оздоровлення. Радісним з усього є те, що
цих людей не зламала війна, а, навпаки, об’єднала. Вони у мирний час піклуються
один про одного, допомагають, разом радіють і сумують.Віримо, що такі уроки
життя не пройдуть марно для наших вихованців. Учні нашої школи виявляють
активну життєву позицію: запропонували свою допомогу районній організації УСВА
(воїнів-інтернаціоналістів). Вони радо погодилися і запросили навесні допомогти
прикрасити квітами місце біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам. А ще
Назаренко О.М. запросив учнів та вчителів на святковий концерт, присвячений
даним подіям, що проходитиме в «Червоній калині». Принесли діти до школи і букети квітів, і пам’ятні сувеніри,
щоб залишити приємний спогад у поранених
душах героїв. А ці поетичні рядки написала учениця 11 класу Горпенко Кароліна: А хто повернувся з війни?! Фату нареченій вдягти, Грати в футбол із дітьми, А, може, й забити голи. На війні було усього: І хлібом ділились удвох, Ставали за друга грудьми, Тому й залишились людьми. А хто повернувся з війни? Нізащо їм не забуть ті часи!
Зустрічі з
воїнами-інтернаціоналістами підготували і провели класні керівники: Власенко
М.П., Негрун І.Г., Остапчук Я.С., Гайдук Т.А.,Сьох І.В
|
